2. Під час знайомства природно потиснути руку людині з особливими потреба¬ми (навіть ті, кому важко рухати рукою, або хто користується протезом, здатні потиснути руку).
3. Коли ви зустрічаєтеся з людиною, яка погано або взагалі не бачить, обов'язково називайте себе і всіх, хто з вами. Якщо у вас відбувається спільна бесіда у групі, не забувайте пояснити, до кого в цей момент ви звертаєтеся, і назвите себе.
4. Пропонуючи допомогу, зачекайте, доки її приймуть, а потім запитайте, що і як робити. Якщо вас не зрозуміли — не соромтеся, перепитайте.
5. Звертайтеся до дітей з особливими потребами на ім'я, а до підлітків — як до дорослих.
6. Спиратися або гойдатися на чужому інвалідному візку — те саме, що спертися на його власника. Інвалідний візок — це частина недоторканого простору людини, яка його використовує, в тому числі й дитини. Це обов'язково потрібно пояснити учням.
7. Розмовляючи з людиною, яка відчуває труднощі у спілкуванні, слухайте її уважно. Будьте терплячими, чекайте, доки вона сама закінчить фразу. Не виправляйте і не закінчуйте замість неї речення. Не соромтеся запитати, якщо ви не зрозуміли співрозмовника.
8. Коли ви розмовляєте з людиною, яка користується інвалідним візком або милицями, намагайтеся розташуватися так, щоб ваші очі були на одному рівні. Вам буде легше розмовляти, а вашому співбесіднику не доведеться закидати голову.
9. Аби привернути увагу людини, яка погано чує, зробіть їй знак рукою або торкніться плеча. Дивіться їй в очі і говоріть чітко, однак зважайте, що не всі люди, які погано чують, вміють читати по губах. Розмовляючи з тими, хто може читати по губах, розмістіться так, щоб на вас падало світло і вас було добре видно, ніщо вас не затуляло.
10. Не соромтеся, якщо випадково сказали: «Побачимося» або: «Ви чули про це?..» тому, хто не може бачити чи чути.
Немає коментарів:
Дописати коментар