вівторок, 28 листопада 2017 р.
10 загальних правил спілкування з людьми з особливими потребами
2. Під час знайомства природно потиснути руку людині з особливими потреба¬ми (навіть ті, кому важко рухати рукою, або хто користується протезом, здатні потиснути руку).
3. Коли ви зустрічаєтеся з людиною, яка погано або взагалі не бачить, обов'язково називайте себе і всіх, хто з вами. Якщо у вас відбувається спільна бесіда у групі, не забувайте пояснити, до кого в цей момент ви звертаєтеся, і назвите себе.
4. Пропонуючи допомогу, зачекайте, доки її приймуть, а потім запитайте, що і як робити. Якщо вас не зрозуміли — не соромтеся, перепитайте.
5. Звертайтеся до дітей з особливими потребами на ім'я, а до підлітків — як до дорослих.
6. Спиратися або гойдатися на чужому інвалідному візку — те саме, що спертися на його власника. Інвалідний візок — це частина недоторканого простору людини, яка його використовує, в тому числі й дитини. Це обов'язково потрібно пояснити учням.
7. Розмовляючи з людиною, яка відчуває труднощі у спілкуванні, слухайте її уважно. Будьте терплячими, чекайте, доки вона сама закінчить фразу. Не виправляйте і не закінчуйте замість неї речення. Не соромтеся запитати, якщо ви не зрозуміли співрозмовника.
8. Коли ви розмовляєте з людиною, яка користується інвалідним візком або милицями, намагайтеся розташуватися так, щоб ваші очі були на одному рівні. Вам буде легше розмовляти, а вашому співбесіднику не доведеться закидати голову.
9. Аби привернути увагу людини, яка погано чує, зробіть їй знак рукою або торкніться плеча. Дивіться їй в очі і говоріть чітко, однак зважайте, що не всі люди, які погано чують, вміють читати по губах. Розмовляючи з тими, хто може читати по губах, розмістіться так, щоб на вас падало світло і вас було добре видно, ніщо вас не затуляло.
10. Не соромтеся, якщо випадково сказали: «Побачимося» або: «Ви чули про це?..» тому, хто не може бачити чи чути.
Комплекс вправ при плоскостопості
- Ляжте, витягніть руки уздовж тулуба, а ноги розсуньте на ширину ступні, згинайте і розгинати пальці ніг;
- Вихідне положення теж, що і в попередньому вправі. Обертайте ступні у напрямку до центру;
- Лежачи, обхопіть ступнями м'ячик, вагою один-півтора кілограма, піднімайте і опускайте ноги, старіючи не упустити його;
- Вихідне положення: лежачи на животі, руки уздовж тулуба долонями вниз, ноги разом, повільно підніміть праву ногу і в той же час підніміть тіло, потім поверніться у вихідне положення і повторіть все з лівою ногою. При виконанні вправи на підйомі необхідно зробити вдих, а на поверненні у вихідне положення - видих. Вправа повторюється п'ять-шість разів;
- Сядьте на стілець і схрестіть ступні, руки покладіть на коліна. Зовнішні сторони стоп повертайте вниз, роблячи поряд з цим зусилля, внутрішні сторони зараз піднімаються вгору;
- Сядьте на стілець і трохи розсуньте стопи. Права рука стиснута в кулак і знаходиться між щільно зімкнутими колінами. Підніміть внутрішні сторони стоп, намагаючись поряд з цим притиснути зовнішні сторони якомога сильніше до підлоги;
- Сядьте на підлогу і витягніть ноги, розташувавши ступні паралельно один одному. Пальці і передні частини стоп підтягніть до себе і поверніть їх назовні плавним рухом гомілки;
- Сядьте на стілець і витягніть ноги, зафіксуйте передні частини стоп за допомогою джгута, кінці якого візьміть у руки, потім, долаючи опір, потягніть джгут на себе;
- Встаньте, розставте ноги на ширину плечей, руки витягнуті уздовж тіла. Підніміться на носки і поверніться у вихідне положення;
- Вихідне положення теж, що і в минулому вправі. Зіпріться на зовнішні сторони ступнів, розтискайте і стискайте пальці.;
Комплекс вправ при порушеннях постави
- Стоячи на колінах, сісти на п'яти і зчепити пальці рук в замок за спиною. "Розкрити" грудну клітку і випрямити зчеплені руки. Зробити кілька вдихів-видихів, потім глибоко вдихнути. На видиху нахилитися вперед і не відриваючи таза від п'ят, витягнути руки назад-вгору перпендикулярно підлозі. Груди притиснути до колін (6-8 разів).
- Сісти між п'ятами, руки зігнути за спиною, долоні скласти пальцями вгору (голова вертикально). Утримати цю позу 10-30 с (6-10 разів). Цю вправу можна виконувати і стоячи.
- Сидячи на п'ятах на килимку (або стоячи), опустити плечі, витягнути одну руку вгору, а іншу зігнути за спиною. На видиху зчепити руки за спиною. Голову і корпус тримати прямо. На кілька секунд затримати положення, дихати рівно. Потім розслабити руки і поміняти їх положення (6-8 раз).
- Сидячи на підлозі, широко розвести ноги, потім зігнути їх в колінах, скласти підошвами разом і притягнути п'яти до таза. Коліна треба опустити якнайнижче одночасно витягуючи хребет вгору. Утримати положення (4-5 с), дихання довільне.
Комплекс вправ при ожирінні
1.Повороти тулуба вліво-вправо, руки на поясі, 5 разів на обидві сторони.
2. Розвести руки в сторони, при нахилах вперед, лівою рукою торкнутися правого коліна, а правою - лівого коліна. Поступово знижуватися від коліна до пальців ніг, виконувати 8 разів.
3.Руки скласти в замок за головою, і обертати тулуб в обидві сторони по десять разів.
4. Лягти на підлогу, руки покласти уздовж тулуба, ногами робити вправи, немов ви їсте на велосипеді, а потім зробити так звані «ножиці».
5. Лягти на підлогу, руки вздовж тулуба, чергуючи ноги, підняти вгору і підтягувати коліно до живота. Кожною ногою зробити вправу по 8 разів.
6. Лягти на підлогу, руки покласти за голову, і піднімати тулуб поки не сядете. Виконувати п`ять разів.
7. Сісти на підлогу, витягнути ноги. Нахилитися вперед, потягнутися пальцями рук до пальців ніг, а головою до колін. Зробити вправу вісім разів.
8. Встати на ноги, руки по корпусу, на вдиху не поспішаючи піднятися на носки, а на видиху - на п`яти опуститися, злегка присідаючи. Стежити за тим, щоб п`яти від підлоги не відривалися. Вправа робити 10 разів.
9. 10 раз виконати присідання в неспішному темпі.
10. Ходити по колу, високо піднімаючи коліна.
Поради виховання важких підлітків
1. Інтерес
З’ясуйте, що подобається вашій дитині. Коли ваш підліток був дитиною, можна знайти щось, чим можна було б з ним займатися. Але коли вони дорослішають, вам доведеться докласти додаткових старань, аби довідатись, що подобається вашим дітям. Можливо, це буде не просто, але здатність співвідносити схильності й антипатії вашої дитини є важливою частиною побудови відкритих стосунків з нею.
Пам’ятайте: щоб бути гарним батьком вам також потрібно бути гарним другом.
2. Строгість
Чимало підлітків пручаються правилам і обмеженням. Вони думають, що вже дорослі, що можуть про себе подбати. Хоча це почасти й так, підліткам усе ще потрібні обмеження. З новими бажаннями вони можуть заподіяти собі значної шкоди, якщо не стримуватимуть себе відповідальністю.
Дайте зрозуміти вашій дитині, що в неї буде більше волі, але при цьому й більше відповідальності. Воля без відповідальності безглузда.
Вам варто допомогти своїй дитині навчитися планувати події наперед. Ви не повинні робити це за підлітка; просто спрямуйте його.
3. Спілкуйтеся щодня
Щоденне спілкування є важливим для підтримки відкритості між вами. Ваша дитина буде розкутішою, довірятиме вам, якщо ви спілкуватиметеся з нею щодня. Довіра ґрунтується на практиці. Її можна збудувати тільки на багатогранних відносинах, на гарному спілкуванні.
Навчіться пізнавати світ, у якому живе ваш підліток, поставте себе на його місце, і ви зможете не тільки досягти довіри у стосунках, але й краще зрозуміти його поведінку.
Щоденне спілкування покаже вашій дитині, що ви дбаєте про неї. Це дуже важливий фактор, тому що підлітки почуваються комфортніше з батьками, які активно залучені в їхнє життя. Інакше підлітки можуть звернутися до ненадійний однолітків за порадою або настановами. Дуже важливо, щоб батьки надавали їм керівництво й турботу, що їм так потрібно.
Виховання важких підлітків ніколи не було й не буде легким завданням. Різні батьки користуються для його розв’язання різними підходами. Безперечно, важливо вчинити так, як ви вважаєте правильним, але є деякі рекомендації, яких краще дотримуватися, щоб допомогти собі пройти через усе це, а також зрозуміти, що ви не єдиний у такій ситуації.
Підлітковий вік триває не вічно, тому не треба зациклюватися на ньому, що ваша дитина завжди залишиться важким підлітком. Натомість сконцентруйте свої сили й увагу, допоможіть дитині впоратись з її проблемами і стати відповідальним дорослим. Ви ж мріяли про це, коли дитина була маленькою?..
4. Терпіння
Коли йдеться про виховання важкого підлітка, ваша терпіння дуже важливе. Бути терплячим важко, тому ви захочете побачити результати негайно. Але у більшості випадків вашій дитині просто необхідно перерости таку поведінку. Можливо, варто відправити дитину у спеціальний центр виправного впливу, і це також потребуватиме від вас терпіння, поки програма не почне давати результатів. Загалом, якщо зможете знайти в собі терпіння, то керуватимете ситуацію значно краще
5. Упереджувальний підхід
Тільки-но ви помітили що в дитини з’явилися проблеми, вам необхідно починати діяти негайно. Можливо, вам необхідно подумати про спеціальну виправну установу для неповнолітніх ще до того, як ви вважатимете відправлення дитини туди необхідним. Негайний початок дій покаже підлітку, що ви не збираєтесь сидіти, склавши руки, й дозволити йому уживати наркотики, алкоголь або займатися іншими речами, яких ви не схвалюєте. Упереджу вальний підхід може скоротити глибину і тривалість проблем вашого підлітка.
6. Єдиний фронт
У багатьох випадках батьки не сходяться в думках про те, яке рішення їм необхідно прийняти щодо ситуації, в яку потрапила їхня дитина. У жодному разі не розказуйте про це своєму синові чи доньці. Ви маєте завжди демонструвати «єдиний фронт». Коли дитина зрозуміє, що ви дієте спільно, однією командою, і вона не зможе втекти під захист одного з батьків, ваші плани допомогти матимуть більші шанси на успіх
Типи неправильного виховання в сім’ї
У дитячому та підлітковому віці виховний вплив батьків і близьких є головним у формуванні певного стереотипу поведінкових реакцій.
Можна визначити деякі типи неправильного виховання, що впливають на поведінку дитини.
1. Бездоглядність – дитина поза увагою батьків. Батьки й ніби турбуються про неї, але в основному дитина полишена сама на себе. Її духовними потребами, захопленнями ніхто не цікавиться, а навчання, вчинки, поведінка залишаються без контролю та уваги батьків.
2. Впливає на поведінку дитини й надмірна опіка з боку батьків – гіперопіка. В цьому випадку характерні безперервні заборони, настанови, повчання, контроль за кожним кроком. У підлітків часто цей стиль викликає протест, що призводить до загострення взаємин.
3. Інколи бажання дитини позбутися найменших труднощів, неприємних обов’язків стає настільки великим, що навколо неї створюють атмосферу захоплення, перебільшення, нахваляння її здібностей, найчастіше міфічних. Усі бажання дитини виконують, вона в центрі уваги – кумир сім’ї. виховується егоцентризм, виникають труднощі у створенні навичок систематичної праці та самостійності.
4. Наступний тип – емоційне відкидання. Характерні ознаки: відчуженість, уникання контактів. Спостерігається в сім’ях, де один із батьків обтяжений дитиною, яка це постійно відчуває, або ж у сім’ях, де є інша дитина, яка має більше уваги з боку батьків. Сприяє розвитку підвищеної вразливості.
5. Для жорстких взаємин характерною ознакою є жорстоке ставлення з суворим покаранням за дрібні провини. У дитини формується страх перед батьками, жорстокість.
6. Часто можна почути від батьків: «Я не мала змоги…», «У моїх батьків не було змоги…», «Я все життя мріяла,…то нехай моя дитина досягне цього». Батьки намагаються дати дитині якомога ширшу освіту, розвинути примарні здібності. Дитина постійно зайнята, від неї вимагають високих результатів, не враховуючи її інтелектуальних можливостей. Дитина не має змоги гратися, спілкуватися з однолітками. З часом починає виконувати все формально. Такий стиль сприяє виснаженню нервової системи і виникненню тривожності. Це надмірна вимогливість.
Звичайно, це не все, що призводить до порушень поведінки та виникнення шкідливих звичок.
Можливі й інші причини:
1. Особливості пубертатного періоду.
2. Ураження головного мозку,хронічні захворювання, інтоксикація.
3. Різноманітні психічні травми – тяжкі, іноді надто сильні для особистості переживання, які супроводжують негативні емоційні реакції. Діють вони, як правило, не ізольовано одне від одного, а в комплексі. Основним стимулятором є все-таки сімейне виховання.
Поради батькам конфліктних дітей
Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, в усіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати дітей. І тоді найчастіше виникають «бурі».
Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.
Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з конфліктної ситуації.
Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.
Принципи спілкування з агресивними дітьми:
Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності. Тільки зрозумівши причини агресивності і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.
Дайте можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.
Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву.
Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна й важлива для вас.
Кілька порад батькам замкнутих дітей:
- Розширюйте коло спілкування вашої дитини, знайомте її з новими людьми.
- Підкреслюйте переваги і користь спілкування, розповідайте дитині, що нового й цікавого ви довідалися, а також, яке задоволення ви одержали, спілкуючись з тією чи іншою людиною.
- Прагніть самі стати для дитини прикладом людини, що ефективно спілкується.
Особливості стилю поведінки із сором’язливими дітьми:
- Розширюйте коло знайомих своєї дитини, частіше запрошуйте до себе друзів, беріть дитину в гості до знайомих людей.
- Не варто постійно турбуватися про дитину, прагнути оберігати її від небезпек, в основному придуманих вами, не намагайтеся самі зробити все за дитину, запобігти новим ускладненням, дайте їй певну міру волі і відкритих дій.
- Постійно зміцнюйте в дитині впевненість у собі, у власних силах.
- Залучайте дитину до виконання різних доручень, зв’язаних із спілкуванням, створюйте ситуації, в яких сором’язливій дитині довелося б вступити в контакт з «чужим» дорослим. Наприклад: «Треба довідатися, про що ця цікава з чудовими картинками. Давайте запитаємо в бібліотекаря і попросимо дати її нам подивитися». Звичайно в такій ситуації «вимушеного спілкування дитина спочатку на стільки, що вітається тільки пошепки, відводячи очі, і не відриваючись від руки матері. Зате , ідучи, прощається голосно й чітко, іноді навіть посміхається.
Кілька порад батькам із формування в дітей адекватної самооцінки
- Не оберігайте дитину від повсякденних справ,не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.
- Не перехвалюйте дитини, але ї не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.
- Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути краще її.
- Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини. підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.
- Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте у голос свої можливості й результати справи.
- Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).
Рекомендації батькам по корекції тривожності дітей
У роботі з дітьми з тривожністю необхідно :
- Постійно підбадьорювати ,заохочувати демонструвати впевненість у їхньому успіху, у їхніх можливостях;
- Виховувати правильне ставлення до результатів своєї діяльності,уміння правильно оцінити їх, опосередковано ставитися до власних успіхів ,невдач , не боятися помилок , використовувати їх для розвитку діяльності ;
- Формувати правильне ставлення до результатів діяльності інших дітей;
- Розвивати орієнтацію на спосіб діяльності ;
- Розширювати і збагачувати навички спілкування з дорослими й однолітками , розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей;
- Щоб перебороти скутість ,потрібно допомагати дитині розслаблюватися ,знімати напругу за допомогою рухливих ігор ,музики ,спортивних вправ ; допоможе інсценізація етюдів на пряв сміливості,рішучості ,що потребує від дитини психоемоційного ототожнення себе з персонажем;ігри,що виражають тривожність занепокоєння учасників ,дають змогу емоційно відкинути пригніченість і страх , оцінити їх як характеристики ігрових персонажів ,а не даної дитини,і на основі психологічного «розототожнення» з носі є гнітючих переживань позбутися власних страхів.
- Не сваріть дитину за те,що вона посміла гніватися на вас. Навпаки,поставтеся до неї,до її обурення з розумінням і повагою :допоможіть їй усвідомити і сформулювати свої претензії до вас.
- Тільки тоді,коли емоції згаснуть,розкажіть дитині про те,як ви переживали,коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею владу форму висловлювання претензій .
- Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі виховуємо своє роздратування,терпимо його доти,доки воно не вибухне,як вулкан,яким уже не можна керувати. Набагато легше й корисніше вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так,щоб не принизити дитину,не звинуватити,а просто виявити своє незадоволення.
Рекомендації батькам гіперактивних дітей
- У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку ,коли вона цього заслужила ,підкреслюйте успіхи . Це допоможе зміцнити в дитини впевненість у власних силах .
- Уникайте повторень слів «ні» і «не можна» .
- Говоріть стримано, спокійно і м’яко .
- Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.
- Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.
- Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності ,що вимагають концентрації уваги.
- Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня . Час прийму їжі, виконання домашніх завдань і сну повинний відповідати цьому розпорядкові .
- Уникайте по можливості скупчень людей. Перебування у великих магазинах ,на ринках ,у ресторанах тощо чинить на дитину надмірно стимулюючий вплив .
- Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером . Уникайте неспокійних , гучних приятелів.
Закони розумно організованого сімейного виховання школярів
1. Пам’ятайте, що навчання – один із найскладніших видів праці,а розумова сила й здібності дітей не однакові.
2. Не можна вимагати від учня неможливого. Важливо визначити,на що він здатен у даний час навчальної діяльності,як розвивати його розумові здібності.
3. Навчання не сприяє розвитку учня,якщо воно вимагає від нього механічної роботи, зазубрювання,а не напруження розумових сил,пізнавальної активності,мислення та дії.
4. Найпростіший метод виховання,що не вимагає ні часу,ні розуму – побити дитину й цим озлобити її чи зламати. Виключайте опіку,крик,насилля й командно – наказовий тон. Вони виключають протидію дітей,психічні травми,придушують бажання та інтерес,примушують шукати порятунок в обмані.
5. Розвивайте цікавість,інтелектуальні бажання,ініціативу й самостійність дитини в навчанні та в усіх її справах.
6. Пам’ятайте,що згідно з науково обґрунтованими нормами ,над виконанням усіх домашніх завдань учень першого класу має працювати не більше однієї години, 2-го класу -1,5 годин, 3-4 класів – до 2-х годин, 5-6 класів – до 2,5 години, 7 класу – 3-х годин, 8 – 11 класу – 4-х годин.
7. Привчайте дітей користуватися годинником і не дозволяйте сидіти над виконанням домашнього завдання більше встановленого часу. Це відіб’ється на їхньому здоров’ї та розумовому розвитку. На вихідні дні та свята домашні завдання не слід задавати.
8. Не примушуйте учнів писати в чернетках,переписувати виконане ним завдання – це призводить до перевтоми,викликає відразу до навчання.
9. Не хвилюйтеся, якщо ваша дитина отримає виконану роботу не таку оцінку,як вам би хотілося. По-перше,оцінка має виховну роль,а по-друге,це не остання робота й не остання оцінка.
10. Дайте можливість дитині самостійно пізнати радість успіху в навчанні,визначити індивідуальну стежку в розумовій праці.
11. Перевіряйте виконані дітьми домашні завдання,особливо на першому етапі навчання. Але вашими оцінками має бути «задоволений» та «не задоволений». Можна додати слово «дуже» .І будьте впевнені,що завтра ваша дитина буде дуже старатися,щоб ви були нею задоволені.
12. Здоров’я дитини – крихка кришталева куля,а тримаю її три атланти:спадковість,спосіб життя й середовище. Організуйте правильний режим життя,харчування й відпочинку дітей.
13. Організовуючи різні ігри й види навчальних занять дітей,приділяйте увагу фізичному розвитку й особливо розвитку дрібних м’язів (пальців та рук). Від цього залежить почерк дитини,якість малювання,креслення,ігри на музичних інструментах.
14. Обов’язково помічайте й заохочуйте навіть мало помітні успіхи дітей у навчанні й поведінці,використовуючи для цього слова похвали,поцілунки й різні види морального заохочення.
15. Батько і мати – найкращі вихователі,вони повинні впливати на поведінку своїх дітей навіть тоді,коли їх немає вдома.
Пам’ятайте, що дитина – джерело життя своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так у дітях відбивається вся організація життя сім’ї, працьовитість, духовне багатство й моральна чистота матері та батька.
Майбутнє належить тільки дітям! Робіть усе, щоб дитинство й майбутнє наших дітей було прекрасними.
Любові та взаєморозуміння, успіх і щастя вам і вашим дітям.
ЗАПОВІДІ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ
1. Всім серцем любіть дітей.
2. Знайдіть ключик до кожного серця.
3. Умійте володіти своїм емоційним станом.
4. Вірте у великі творчі можливості кожного учня на шляху пізнання істини.
5. Біля колиски думки будьте такими ж чуйними, як біля колиски новонародженої дитини.
6. Вислухайте свого учня, тим самим ви навчите його слухати себе.
7. Залучайте дітей до справ дорослих.
8. Організовуйте правильний режим дня школяра і вам не потрібні будуть покарання.
9. Конфлікт з дітьми краще недопустити, ніж успішно вирішити.
10. Вірте у можливості своїх вихованців.
11. Пам'ятайте, що кожна дитина — індивідуальна, неповторна особистість.
12.Піклуйтеся про збереження і зміцнення здоров'я дитини.
13.Поводьте себе тактовно.
14.Пам'ятайте, що учні і вчитель співучасники навчально-виховного процесу.
15. Умійте знайти в кожного учня щось позитивне.
16.Свій поганий настрій залишайте за дверима школи.
17. Мова — обличчя душі.
18.Умійте створити хороше самопочуття дітей.
19.Не залякуйте дітей.
20. Вчителю, від твого настрою залежить настрій класу.
21. Навчіть дітей спілкуватися з природою.
22. Вчителю, живи сам і вчи дітей жити у гармонії з природою.
23. Залучайте всіх учнів класу до різних видів роботи.
24. Зумійте донести народні перлини до юних сердець.
25. Дбайте і про позашкільне життя дитини.
26. Ненашкодь!
27. Ніколи не принижуйте гідності учня.
28. Володій педагогічним оптимізмом.
29. Ставтесь до кожної дитини з довірою.
30.Ніколи не дозволяйте собі підвищувати голос до учнів.
31.Будьте добрими.
32. Розумійте душевний стан кожного учня.
33. Залучайте дітей до цікавої діяльності.
34. Вчителю, будь завжди розсудливим.
35. Довіряйте кожному учневі.
36. Шануйте почуття учнів.
37. Не зловживайте скаргами на своїх учнів.
38. Вірте у великі інтелектуальні можливості учнів.
39. Зумійте новий матеріал подати цікаво і доступно.
40. Формуйте пізнавальні інтереси дітей.
41. Умійте спілкуватися з батьками.
42. Будьте впевнені у своїх силах.
43. Пам'ятайте, що скромність педагога високо ціниться як у учительському колективі, так і в учнівському.
44. Уникайте рішень, в доцільності яких ви не впевнені.
45. Міняйте свою тактику в стосунках з учнями в залежності від їх віку і духовного розвитку.
46. Умійте все бачити, але не все помічати.
47. Помилився — признайся і попроси вибачення.
48. Бути гарним учителем можна тільки будучи гарним вихователем.
49. Учитель-гуманіст ніколи не забуває те, що він був колись дитиною.
50. Будьте доброзичливими!
51. Немає абстрагованого учня.
52. Враховуйте інтереси та бажання учнів.
53. Пам'ятайте, що ваше слово є могутнім знаряддям впливу на молоду людину.
54. Не давайте прорости в душі дитини насінню зневіри в людину підозрілості.
55. Умійте встановити правильне співвідношення між обсягом теоретичних знань, якими володіють діти і практичними вміннями та навичками.
56. Бійтеся байдужості, бійтеся згаслого погляду дитини.
57. Пам'ятайте, учнівські зошити — джерело всієї виховної роботи.
58. Ніколи не поспішайте з виставленням незадовільної оцінки.
59. Пам'ятайте, що радість праці — це самовираження в праці.
60. Умійте висловити всіх, хто звертається.
61.Учіть дитину користуватися вільним часом.
62. Успіхи дитини в навчанні — це вогник радості вашої творчої праці.
63. Дружіть з книжкою.
64. Не принижуйте гідність дитини.
65. Не забувайте, кожна дитина — неповторна в своїй індивідуальності.
66. Довіряйте учням.
67. Навчання повинно бути особистісно орієнтовним.
68. Організуйте навчання так, щоб воно було легким і цікавим.
69. Умійте пізнавати серцем усе: чим живе, що думає, з чого радіє і з чого засмучується ваш вихованець.
70. Пам'ятайте, діти люблять того, в чию силу духу вони вірять.
71. Вчитель, який володіє чутливістю до духовного світу учня, ніколи не кричить.
72. Колектив — це творіння педагога.
73. Учіть дитину бачити, розуміти, відчувати серцем.
74. Вихованець — дзеркало вчителя, його зовнішній і внутрішній дух.
75. Не піддавайтесь емоційній стихії.
76. Не забувайте про світ дитинства.
77. Учіться володіти собою.
78. Дорожіть довір'ям, мудрістю.
79. Дбайте про збереження життя і здоров'я дитини.
80. Будьте дисциплінованим і пунктуальним.
81. Дбайте про всебічний розвиток дитини.
82. Формуйте пізнавальні інтереси у дітей.
83. Зберігайте повагу до дітей і дорослих навіть у найскладніших ситуаціях.
84. Постарайтеся зрозуміти мотив поведінки учня.
85. Будьте для учнів старшим порадником і наставником.
86. Не забороняйте дітям мріяти.
87. Вмійте виявити і розвинути здібності дітей.
88. Вчасно прийдіть на допомогу.
89. Пам'ятайте, правильно організований режим школярів — запорука дисципліни.
90. Не затримуйте учнів на уроці після дзвінка.
91. Знайдіть час вислухати учня і на перерві.
92. Пам'ятайте, що подорожуємо з дітьми по Країні Знань з усмішкою на устах і любов'ю в серцях.
Підписатися на:
Коментарі (Atom)